Як на землі змінюються пори року?

    Нахил земної осі та обертання планети навколо Сонця зумовлюють зміну пір року. Чотири сезони визначаються сонцестояннями - моментами, коли земна вісь максимально нахилена у напрямку до Сонця або від Сонця - і рівноденнями. Зимове сонцестояння відбувається приблизно 21 грудня, літнє - приблизно 21 червня, весняне рівнодення - приблизно 20 березня, а осіннє - 23 вересня. Нахил земної осі в південній півкулі протилежний нахилу в північному. Таким чином, коли в північній півкулі літо, то в південному - зима, і навпаки (хоча місяці називаються однаково, тобто, наприклад, лютий в північній півкулі - це останній місяць зими і найхолодніший місяць; в південній же - останній місяць літа, він же - самий теплий).
 
Слід зазначити, що астрономічні сезони на Землі тісно прив'язані до дат рівнодень і сонцестоянь, тому відрізняються від традиційних весни, літа, осені та зими. Так, астрономічна весна триває з 20 березня по 20 червня, літо - з 21 червня по 22 вересня, осінь - з 23 вересня по 20 грудня, зима - з 21 грудня до 19 березня.   

 Оскільки згідно законів руху планет Кеплера при проходженні перигелію 3 січня Земля рухається по орбіті швидше (30,27 км/с), ніж в афелії 4 липня (29,27 км/с), то сезон зими у північній півкулі коротший, літній сезон довший. Полярний день на північному полюсі триває на тиждень довже, ніж на південному. У південній півкулі все відбувається навпаки. Через зміни відстані між Землею і Сонцем в перигелії кількість сонячної енергії, що досягає Землі, на 6,9% більша, ніж в афелії. Так як південна півкуля нахилена в бік Сонця приблизно в той же час, коли Земля перебуває найближче до Сонця, то протягом літа вона отримує трохи більше сонячної енергії, ніж північна, а взимку, навпаки, отримує менше сонячної енергії. Однак, цей ефект набагато менш значущий, ніж зміна повної енергії, обумовлена нахилом земної осі, і, крім того, велика частина надлишкової енергії поглинається великою площею океанічних вод південної півкулі.